Якщо друг приунив, ти його не вини,
І образливе слово сказать не спіши.
Не назви слабаком, не назви нецікавим, -
Поможи у молитві боротись з лукавим.
Опустилися руки у друга - потіш,
А судити його не спіши, це облиш.
Посиди з ним тихенько, тихенько поплач,
І у горі його, так як можеш - розрадь.
Хай пізнає твій друг: ти його не лишив,
І не просто за усмішку й статки цінив.
В час печалі його не пройди стороною,
Обігрій свого друга хоч трішки собою.
Що у серці не бачиш, тому не суди,
І докірливе слово сказать не спіши.
Помолися за друга, схились на коліна,
Й знов настане у друга щаслива година!
Буде пісня весела і слава Творцю,
За даровану радість і віру живу.
Не просте є життя, не спіши докоряти,
Научися від Бога надію вселяти.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
На книгу "Мир, в котором почти ничего не происходит" - Наташа Дивак Сильные книги оставляют сильные эмоции...Это стихотворение родилось после прочтения книги моего друга и, во многом, учителя. Олег, спасибо тебе за истину, которую ты несёшь миру, где почти ничего не происходит))).
