Обміліли ставки, як і душі людські обміліли…
В криницях і в серцях, давно впала цілюща вода…
Що сказати на те, даже скроні уже посивіли-
На душі вже субота, а здається , як середа…
Відлітають птахи, у далекі краї відлітають…
Осінь в тілі, а в серці квітуча весна…
Але думи мої, все до Бога мене наближають-
Я полину в Країну, де панує любов лиш ясна!
Дуже хочу туди, де не буде ні смутку, ні горя!
Знаю, скоро, як пташка, у Небо пречисте взлечу!
Хто Христа визнає- то його жде прекрасная доля!
Від землі і гріха, я на завжди, навіки втечу!!!
В чистім Небі побачу, Ісуса преяснії очі!
Золотими алеями, в Місті жаданнім пройду!
І не буде ніколи, там дня, а ні темної ночі-
Для своєї душі, вічний спокій і радість знайду!!!
Андрей Краснокутский,
Ротмистровка, Украина
Так будь же зеркалом у Бога
И освящаясь - отражай.
Иначе истины не трогай
Не разрушай, не искажай...
***********************
Лист бумаги на столе
Ручка полная чернил -
Это всё, что нужно мне
Да Господь чтоб посетил... e-mail автора:kravas@email.ua
Прочитано 7753 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Русской Ортодоксальной («Право»славной) Церкви следует извиниться перед всем миром и перед своими прихожанами за ложь на Папу Римского о его несуществующей безгрешности - Olghetta Lydia Прошу отослать данное приглашение владельцам (\"владыкам\") Русской \"право\"славной Церкви, чтобы она с уверенностью попала бы к ним в руки. Заранее благодарю, если кто-нибудь посодействует. Оригинал приглашения тут: http://rosellinaperrosario.blogspot.it/search/label/%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B9%20%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B8%20%D1%81%D0%BB%D0%B5%D0%B4%D1%83%D0%B5%D1%82%20%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D1%82%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%9F%D0%B0%D0%BF%D1%83%20%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE
Поэзия : Місіонерам Господа Ісуса - Василь Мартинюк Ці вірші я присвятив усім місіонерам. Але коли їх писав, то мав на увазі перш за все місіонерів "Голосу надії", з якими спілкувався і яких найкраще знав. Зокрема, коли писав перший вірш, то перед очима мого серця були Віталій Онищук та Любов Онищук - рідні брат і сестра, що звіщали Добру Новину в далекій холодній Республіці Комі.
