Звучить Господнє слово до кожного із нас,
Вставай! – іди трудися, як Йонові колись.
Ніневія місто є велике і зло кругом царить
Гріх наповнив землю, Христос в дворах стоїть.
А ти такий упертий тікаєш у Тарміш,
Лице Господнє бачить і бурю наведе,
Через твій непослух, корабель розіб’є,
Вітри уже знялися, налякані моряки,
А ти спокійно спиш у човні на кормі.
Вставай поклич до Бога –
Так слово знов звучить.
Дивись, щоб через тебе
Не загинув твій сусід.
Ти новий є Ізраїль і це ти покажи –
Служи живому Богу і світло бережи.
Не будеш ти трудитись – у море упадеш,
А там велика риба, підхопить враз тебе.
Кричать ти будеш дуже, там хвилі й буруни,
І очерет обвиє голову тобі.
Молись й тоді до Бога – почує Він тебе,
До берега сухого тебе Він доведе.
І слово знов лунає, вставай, іди скоріш,
Бо гріх покрив так землю, наче як спориш.
Скажи про любов Христову, що вмер за кожен гріх,
Верета та окови Він може знять в цю мить.
Ти бачиш скільки люду, великих і малих
За них страдав Спаситель, там в Гефсимані, на горі!
І кров свята лилася – очистить всякий гріх
Скоріше піднімайся і ближнім розкажи,
Бо Ніневія велика – ходьби аж на три дні.
А ти Господнє слово звіщай у кожнім дні.
Бо день іде на захід і вечір настає,
Звіщай Господню милість, бо скоро Він гряде,
На Нього поклади надію ти свою
Осяє Ісус світлом дорогу всю твою.
Амінь.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Два чоловіки (Two Husbands) - Калінін Микола Це переклад з Роберта У. Сервіса (Robert W. Service)
Unpenitent, I grieve to state,
Two good men stood by heaven's gate,
Saint Peter coming to await.
The stopped the Keeper of the Keys,
Saying: "What suppliants are these,
Who wait me not on bended knees?
"To get my heavenly Okay
A man should have been used to pray,
Or suffered in some grievous way."
"Oh I have suffered," cried the first.
"Of wives I had the wicked worst,
Who made my life a plague accurst.
"Such martyrdom no tongue can tell;
In mercy's name it is not well
To doom me to another hell."
Saint Peter said: "I comprehend;
But tribulations have their end.
The gate is open, - go my friend."
Then said the second: "What of me?
More I deserve to pass than he,
For I've been wedded twice, you see."
Saint Peter looked at him a while,
And then he answered with a smile:
"Your application I will file.
"Yet twice in double yoke you've driven...
Though sinners with our Saints we leaven,
We don't take IMBECILES in heaven."
