О Батько, де Тебе нема?
У темній ночі, в світлі дня,
Я бачу дивний світ створіння,
Який кує Твоя рука.
Я бачу шлях людських сердець,
Що сяє зорями на небі.
Я бачу зоряний вінець,
Що світлом лине в нас від Тебе.
Я бачу полум’я в очах,
Твоїх дітей, що прагнуть жити.
Я бачу Всесвіт на руках,
Твій Заповіт, щоб нам любити.
Любити все навколо так,
Як диво Божого створіння.
Як квітка квітне, як співає птах,
Нам треба це не знапастити.
Мир принести, де є війна,
В любові, вірі, та надії.
Щоб зруйнувалася стіна,
Нам треба стати всім як діти.
І подолаємо печаль,
Що каменем лежить на серці.
Лише поглянь за небокрай,
Він не далеко, так здається.
Лише скажи, що віриш ти,
В могутність Божої любові.
До Нього тільки ти звернись,
Він відповість, і дасть той спокій,
Якого прагне серце так,
Який ти бачиш в своїх мріях,
Розправиш крила, немов птах,
Мій друже, в нас ще є надія.
Анатолий Бляшук,
Вышгород Украина
Слушаю метал..., предпочтительно BLACK, DEATH, DOOM & GOTHIC..., но исключительно христианские коллективы)) e-mail автора:Revival_t@ukr.net сайт автора:личная страница
Прочитано 12727 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
В размытых границах - Людмила Солма *) Примечание:
Внимать (внять)-
http://etymolog.ruslang.ru/vinogradov.php?id=vnimat&vol=3
http://www.krotov.info/slovari/V/N/wrd_3338.htm
Преходящий (преходят)-
http://ushdict.narod.ru/167/w50263.htm
Пресекая попытки "критиканского ёрничества" поясняю:
"как преходят... усталости - в неги" (здесь имеется ввиду "усталость" роженицы и "блаженство неги" - когда слышишь первый крик своего новороженного малыша - это ни с чем не_сравнимое_счастье!)
Один из любимых мной верлибристов - Геннадий Айги - просто немеряная глубина поэтически-философской мысли, я даже и не пытаюсь дотягиваться до его высот - но частенько невольно откликаюсь на его произведения неким отдаленным подобием "философской переклички", облаченной и в мою "индивидуальность" таких вот личных "соразмышлений".
«Венецианский карнавал» - Тихонова Марина Однажды я повела своих учеников на выставку нашей Крымской художницы, Т.С. Шевченко. Потом им надо было написать сочинение на тему: "История одной картины". Все картины были прекрасны, но мне особенно понравился "Венецианский карнавал". И я тоже написала "сочинение" на заданную тему.
P.S.: детям понравилось..
